Цей день для багатьох людей похилого віку є пам’ятним, але через 81 рік росія, яка вважає себе спадкоємицею СРСР, знову принесла в нашу країну повномасштабну криваву війну. росія фактично повторює на українській землі найстрашніші злочини нацистської Німеччини.
За ці місяці українцям довелося побачити знищені росіянами вщент міста і села, зумисні злочинні облоги населених пунктів, фільтраційні табори і примусову депортацію, гвалтування, катування і масові розстріли цивільних мешканців, ракетні удари по житлових будинках, лікарнях, школах та інших цивільних об'єктах навіть у далеких від фронту містах, нелюдський окупаційний режим на захоплених територіях, а також використання усього арсеналу російської зброї, артобстрілів та фосфорних бомб і ударів балістичних ракет.
У радянські часи панувала думка, що війна для українського народу розпочалася від моменту агресії Третього Райху проти СРСР 22 червня 1941 року.
Насправді ж участь українців у Другій світовій війні не обмежувалася періодом протистояння між СРСР і Німеччиною в 1941-1945 роках. Друга світова війна від самого початку відбувалася на території України.
Ще до початку Другої світової війни, 14-18 березня 1939 року, українці Карпатської України воювали за власну свободу з Угорщиною, яку підтримувала гітлерівська Німеччина. Коротка боротьба Карпатської України коштувала, за різними даними, від 2 до 6,5 тисяч життів її захисників.
Українці у складі армії Польської держави почали воювати з Німеччиною з 1 вересня 1939 року. Вже у перший день війни німецька авіація бомбила Львів, упродовж першої половини вересня — Луцьк, Станіславів (Івано-Франківськ), Тернопіль, Дрогобич, Сарни, Яворів, Стрий та інші міста.
Серед мільйона польських військових, 106−112 тисяч (за деякими оцінками, до 120 тисяч) були українцями. У боях у вересні 1939 року загинуло близько 8 тисяч українців — громадян Польщі.
Від 17 вересня 1939 року у конфлікт вступила Червона армія. Після вторгнення радянських військ на територію Польщі українці брали участь у бойових діях і на боці Польщі, і на боці СРСР.
Трагедією українського народу була відсутність власної держави, а отже, українці були розділені між усіма воюючими сторонами у цьому конфлікті. Тож на момент початку німецької агресії проти СРСР 22 червня 1941 року українці вже понад два роки перебували у вирі великої війни.
російська пропаганда досі повсюдно використовує термін Велика Вітчизняна війна для позначення періоду німецько-радянської війни (1941−1945 років) в межах Другої світової (1939−1945 років).
Насправді ж «Велика Вітчизняна війна» — це ідеологічна концепція, яку створив СРСР, а нині як інструмент впливу застосовує росія.
Вперше вона прозвучала у виступі Йосипа Сталіна по радіо 3 липня 1941 року: «Війну з фашистською Німеччиною не можна вважати війною звичайною. Вона є війною не тільки між двома арміями. Вона є разом з тим великою війною всього радянського народу проти німецько-фашистських військ. Метою цієї всенародної Вітчизняної війни проти фашистських поневолювачів є не тільки ліквідація небезпеки, що нависла над нашою країною, але й допомога всім народам Європи, що стогнуть під ігом німецького фашизму».
Але чомусь пропаганда росії не каже про факти співпраці СРСР з гітлерівською Німеччиною. З 1939 року ці країни були союзниками, і тоді комуністична пропаганда постійно наголошувала на їхній «дружбі».
Пакт Молотова-Ріббентропа, підписаний 23 серпня 1939 року, гарантував взаємний нейтралітет СРСР і Німеччини, але в його секретному протоколі було розписано, як Радянський Союз і Третій Рейх домовилися поділити на сфери впливу низку європейських країн. Вже у перший день Другої світової, під час вторгнення Німеччини в Польщу 1 вересня 1939 року, СРСР надав у розпорядження Німеччини радіостанцію в Мінську, яка виконувала роль радіомаяка для наведення бомбардувальників Люфтваффе на польські міста. Коли 17 вересня 1939 року Червона Армія перетнула східний кордон Польщі, це фактично було вступом СРСР у Другу світову війну на боці нацистської Німеччини. Того ж дня радянські війська зайняли Тернопіль та Рівне, наступного — Коломию, Станіславів (тепер — Івано-Франківськ) та Луцьк. Таким чином Червона армія позбавила Польщу останнього шансу відбитися від Німеччини, оскільки Західна Україна і Білорусь були тиловими районами польської оборони. Як би не приховували факти попередньої співпраці двох тоталітарних режимів, істину пам’ятають ті країни, які найбільш постраждали від цієї співпраці.
Використовуючи назву Велика Вітчизняна війна, Радянський Союз хотів бути єдиним переможцем у війні з нацистами. Згодом це «прагнення» успадкувала і росія. Вони забули, що в цій війні були не самі, вони як й фашисти прагнули зруйнувати історичну правду, історичну ідентичність, культуру та мову інших.
Україна відзначає 22 червня як День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни.
Ми пам'ятаємо нашу історію й шануємо загиблих.